Данило Маринич
Я скучив за обіймами й губами
я скучив за тобою, просто так
я скучив, ніби дні ідуть роками
я скучив, бо без тебе аж ніяк
я скучив через те що ти далеко
Прокинувшись, пишу їй - добрий ранок)
Цікаво як вона спала одна,
Чи бачила сьогоднішній світанок,
Того рожевого собаку в снах...
А може і не спала знов до ночі
Хотів… прокинутися ранком,
Зварити каву їй й собі
Але, на жаль, не цим світанком
Можливо, і не в цім житі
Мене так відаля від тебе
Всі ці моменти «незначні»
