Анна Гринюк
В руці бокал ,
в душі обвал ,
на дворі нічка темна.
Голос дрижить,
тіло тремтить,
Надоїло собі брехати,
хочеться маску зняти.
Відчути себе справжньою , живою
і завжди бути тільки собою.
06.02.2022 Льоша Сєнин
Не принижуся перед вами.
Не стану на коліна -- статус не дає.
Всі питання до моєї мами
вона пояснить чому нас так виховує.
24.03.2022 Льоша Сєнин
Я плакала сьогодні плакала
гіркими гарячими слізьми.
Не розумію , що зі мною сталося
чому так боляче мені?
Сльози залишились
Стоїш серед осіннього лісу,
сонце за обрій заходить уже.
А ти все стоїш й не розумієш ,
чого чи кого чекаєш іще.
Світ весь такий цікавий ,веселий.
Чому ж правду про нього ніхто не взнає?
Скоро я все забуду,
і не згадаю що ти є.
Прости!
Не можу так тягнути
пишу правду
те що є.
Її діти переможці,
лідери в житті .
Не видатні особи ,
але залишились людьми.
За вікном казка зимова.
Щасливі в ній люди живуть .
Там тебе розуміють з півслова .
Дивний світ -- там тебе не цькують.
Не осудять -- в них душі глибокі.
Допоможуть і не проси .
***
Я є Жива
і серце моє б'ється.
Тіло , Душа , Дух -
все в мені.
Я пізнаю себе
В мені , ще дивно ,
стука пульс.
Відкрила очі —
наступає ранок.
Я знову створюю проблеми —
ти мовчки вирішиш усі.
Часом поводжусь як не треба —
ти обіймеш та все простиш.
Вона не пише -- і я не буду.
Вона забула -- і я забуду.
Вона гуляє , а не піду.
Буду пити самотності тишу .
Вона п'янка.
І трошки пряна .