Володимир Фаль: Все стихи автора

Всі думки, напевно, сказані.

Історія написана давно.

І навіть ці рядки належать не мені,

Оригінал віджив вже дні свої.

Я не перший, і не крайній,

І скроні шалено пульсують, рвуться від болю.

Ти людина, яка обирає сама собі долю

І жахається, наскільки життя виглядає позавчорашньо.

Невдоволені виголоси важливих та їх завищенні очікування

А пам'ятаєш, як ми водили квадрат,

Крок за кроком і трішечки невпопад?

Рука на плечі, на талії одна

І скріплені разом твоя та моя.

Опускала очі і ступала сором'язливо.

Грантоїди, збоченці, душевнохворі —

Називати вони можуть абсолют будь-як.

Шкода, що їм не вистачає трішечки любови

І сил подолати страх інакшості ніяк.

Хоча, ми всі є трішечки душевнохворі,

Ніяковіємо та втрачаєм дах,