Зупиніться! Не створюйте ідолів,
Зупиніться! Не створюйте ідолів,
Не живіть ніби стадо овець.
Ми будуємо елюзію з важелів ,
І не знаєм, що сьогодні за день.
Зводимо храми до неба самого,
І несемо тяжкий камінь в душі.
Забуваємо очі свого коханого
До людського горя стаємо чужі.
Нам нав'язують думки і правила
А самі ж не виконують їх
Праведні люди з душею диявола
Живуть для втілення своїх втіх.
Всім замилюють очі іконами
А самі продають душі людей.
І тіла заливають бетонами
Все це ніби якийсь апогей.
Ми мовчимо і склоняємо голови
Ми живем ніби стадо овець.
А натомість стаємо вдовами,
І не знаємо, що сьогодні за день!
