Знайти притулок у холоднім полі
Знайти притулок у холоднім полі,
У тому, де тебе не віднайдуть,
І може, ґлузд втрачаючи поволі,
Себе знайти, як честь чи гідну лють.
У чому є мої першооснови?
У тім, як розпочав невтомну путь?
А я собі знайшов лише окови
І морозець, який не відвернуть.
То що ж? Куди тепер мені й навіщо?
Чи має сенс пробити цю стіну?
Яка трима мене у сні зловіщим
І марить миттю, коли я засну.
Та хай мені пора уже здаватись,
Та хай вже грифи звужують політ
Я не даю вітрилам розірватись,
Щоб на човні прорватись крізь цей лід.
