Злипаються очі від сильного чаю
Злипаються очі від сильного чаю,
Від чорної кави забилися плечі.
Я вкотре від себе самого тікаю,
Врізається в голову стомлений вечір.
П’ять років тому̀ я піддавсь твому флірту,
Не так, щоб аж сильно, та досить відверто.
Сто раз пожалів про ту випиту літру,
Та зараз, клянусь, я не вип’ю посмертно.
Чи то ейфорія, чи то стан афекту,
Чи може, припустим, любовна нестача.
За долі секунд я попав в твою секту,
І виходу з неї я так й не побачив.
В руках телефон і подерта записка,
Пронизує скроні відлуння вокзалу.
Нагадуй про себе, хоч зрідка, будь ласка,
Я гіршим , як був, вже ніколи не стану.
