Жіноча доля
Втікай, втікай від долі,жінко,
не вір у світовий обман!
Не позирай на правду дико,
рятуючись від нових ран.
Ти лиш біжи, візьми з собою
лиш трішки гордості у путь,
бо знов святую думку твою
на шлях неправди повернуть.
І осквернить різким захватом
тебе реальності рука.
Лиш просто мрій, ти ж можеш мати
світ мрій увесь. Лиш ти одна!
В думках твоїх так тихо заховались
шал і смирення, злоба і любов.
Життя не раз бичами відбивалось,
а ти вставала знову, знов і знов…
На схилі літ ти будеш в самоті
так тихо й радісно ж життям прощатись.
Одна-єдина в тихім забутті.
І не згадають та й нема кому згадати…
