Зе наруга над народом
Думи мої, думи мої,
Ви під зойк ракетний...
Тільки й бачим сльози Гойї,
трунку щем шляшетний...
Не повернеться ніколи
те що зе пробякав,
бо Тарас з Степаном,
- "бджоли" з коломосєк гака...
Скільки влади зе відміряв
собі харцизяці?
Стільки, скільки лячно мріяв
бути у палаці.
