ЗАСИНАЙ
Засинай -
Вже час відпочивати,
Тихий гай
І земле моя мати.
Звідкіля,
Як тебе величати -
Ти прийшла
Як ненька вкласти спати...
Засинай, Сонце
І Місяць, і Зорі,
Занурюйтесь в сон, наче в воду,
Народжені в морі.
Рука її ніжно колиску тихенько гойдає -
І в колі Сварожому все завмирає...
Лиш вітер гуде серед степу і сірого неба -
У ньому і дихання, й спів
Колисковий з твоїх голосів,
І норов холодний і лютий, й журба,
І шепіт ледь чутний в чиїсь зимніх снах.
По зимі вже верба
Із шаленою тягою жити
Першою сил набереться,
Сама, Берегиня,
І знову відродиться в Світі життя,
А до того
Хай очі твої під повіками дивляться сни,
Хай зійде нанівець палкий жар,
Що палає в землі:
Той холод її, -
Він вгамовує біль і тягар лихоманки знімає.
Все лишиться як є,
І не стане лиш того, чого бути в світі не має...
Засинай -
Мов мати тихо просить,
Небокрай
Вже ледь тримає сонце.
До небес
Хай линуть твої думи.
Пройде час -
І знов від сну пробудить...
_______________________
Грудень - Засинай
Любі читачі, як завжди нагадую вам, що мої вірші це, перш за все, лірика до моїх пісень, а тому звертаюся до вас і пропоную послухати мої треки на будь-якій зручній для вас платформі YouTube Spotify або iTunes.
Дякую!
