Закрите небо
Наші міста стали символом волі.
Ми несемо болі й втрати.
Нас визволяти прийшли раби із підмосков’я.
Вам би себе рятувати…
Ви зруйнували міста і домівки,
ви повбивали родини!!!
Раніше так сонце світило яскраво.
А зараз сповите все димом…
Затишні оселі і вулиці світлі,
зруйноване все до останку…
Тієї весни милувалися квітами,
а цю ми зустріли в підвалі
А хтось й не зустрів,
когось тяжко вбили,а хтось залишився без мами…
Схилився хтось над могилою свіжою, подвір’я всіяні ямами….
Кожна новина як постріл у серце.
А сльози дитячі як рани…
І десь угорі закрили нам небо,
Не НАТО а діти своїми тілами…
