Єретик
"Гляди .Ведуть..." - лунає в спину
і " Не дивись" - повчають матері ,
то єретик , йде на свою кончину
під церковних дзвонів піснеспів .
Сутулий.Сивий. Без зубів ,
весняне сонце разить очі ,
а йому лиш ... скільки ж йому літ ?
він вже й згадати не вспромозі .
волочить ноги під дразливий сміх ,
товпи роззяв , що не скупиться глуму .
так дурні не вітають й королів ,
так як його спочилу душу .
за що його судили , він забув .
то все в житті минулому осталось ,
можливо небесам він обявив війну ,
чи в рай пішов і не лишив засаву ?...
Мільйони , сотні , тисячі причин
кати йому про всі розкажуть ,
слухайте , кому цікаво їх ,
бо йому усе і всі однако .
він нежилець , із мертвим зором
лиш тінь людини , що була
примара жде під ешафотом ,
мерцям байдужа їх вина .
як він помер - зима була ,
два роки тому , може й більше ?...
і все , що він згадає - темнота
і холод , що кров в венах стигне .
і ще був шум .Симфонія шумів ,
що Данте чув понад водою:
щурячий визг кайданів дзвін
і скрегіт зуб , мольби і болю .
а все , що він хотів , то тишина
де б зміг почути , що не має Бога
лиш те , що він остався сам
злочинець , перед яким , хто зна , законом
Він вірив ! Знав !хотів більш знати !
невже у цьому весь його порок ?!
Це сонце ? Так ! Він зміг згадати !
Лазар встав ! Спочити приготуйся знов .
І воскресіння із обіднім гулом ,
під трупний сморід риби і свиней ,
закінчив шях свій на Голгофу
за свою правду , вічний Прометей
