Які світи між нами і роки!
Які світи між нами і роки!
Які шторми невидані і штилі!
То сніжні, то квіткові заметілі –
Отак рука торкнулася руки…
Які цілунки розум відняли!
Які обійми душу відігріли!
То забирали, то давали сили…
Хоч небувалі, а таки були!
Які в пітьмі засяяли вогні!
Які явились дивні відкриття :
Кохання є живішим за життя,
І ми у світі більше не одні!
…Стомились, говорили не погідно,
Сварились навіть о якійсь порі…
А в небі обіймались дві зорі,
Був білий день – і нам було не видно!
