Якби дві долі не переплелись
Якби дві долі не переплелись-
Мій розум з серцем були би у згоді…
Якби я передбачила колись,
Що друга віднайду в твоїй особі…
Як керувати правильно життям?
Якщо мій розум -вже планує втечу.
А серце-аплодує почуттям,
Чекаючи на відданість лелечу…
Так важко-нести на своїх плечах
Гнітучу ношу маревних ілюзій.
Кохати один одного у снах,
А зранку-відголоском:друзі…друзі.
Ми міцно затискаєм в кулаці,
Ховаючи, одне на двох, бажання.
Так легко помилитись у житті
І загубити дружбу у коханні.
Можливо час нам розкладе крапки
І вирішальну мить для нас відстрочить.
Бо знову розум стверджує:дружи,
А серце-ще коханням кровоточить…
автор:
Надя Ковалюк
