Як довго нам чекати миру, Боже
Чекати завжди важче, - час мине;
Війни Закони прикрі, хибні дуже,
На себе розраховуй любий друже,
У бункері падлюки, мрій сумне,
Бажання пересидіти себе,
Пошити в дурні сатану та Бога...
Коли надійде приспана підмога
Світ сгине, чорним стане голубе.
Поглянь, лиш патріоти знають бій,
Вся погань "Мерси" здобуває лише,
Життя, воно, пройдисвіту миліше,
За Україну, - слуги? - Дурню, стій...
Коли у олігархів, людства хист,
Отрима переваги наче волю?
Хто з них знав прикрощі з чужого болю,
Душі та серця меж Державний зміст.
"Не заважай, - вирішую ділему:
Мене забудуть люди в множині..."
Час майстер говорити "Да" чи "Ні"..
- Як довго сам чекаєш миру, Боже.
