Я змалюю очі твої...
Я змалюю очі твої,
Я змалюю їх на папері,
І залишу у серці на вік,
Прикріплю їх наче шпалери.
Я змайструю душу твою,
Я кувать її буду довго,
Бо з титану зроблю ті шматки,
Що то й разом ніби обгортка.
Затримтить серце біляве,
Як побачить любови лиш слід.
Захлопоче постять та млява,
Як відчує білявки прихід.
То безвихідь, чи чиста любов?
То є дар, чи прокляття є дивне?
Як палкого кохання розмов,
Вже дійшли до страждань же безсилля.
