Я їду від тебе, я мчу навпростець
Я їду від тебе, я мчу навпростець.
Любові занадто багато у світі.
Втікаю щодуху. Доволі! Кінець!
А після дощу всі дороги розмиті.
Педалі кручу абияк, навмання.
Збираю всю волю в кулак, щоб зміцніти.
А вітер в обличчя дав ляпаса – на!
Мене ти давно вже із пам’яті витер.
