Я вірю у тебе, як вірять у Бога
Я вірю у тебе,як вірять у Бога,
І віра моя – кришталева і чиста,
Бо ти – жовтокоса, бо ти – синьоока,
Бо серцем колисана, рідна Вітчизно!
Хто прОкляв тебе, обездолена земле?
Ці гнізда лелечі, каштанові стіни…
Невже твоя зірка завчасно померкне?
Розтоптана владою, наша Вкраїно…
Ти встанеш! Інакше не може і бути,
Бо молодь тобі не дозволить пропасти!
Заради майбутнього зблизяться люди
І вирвуть тебе із гнітучої пастки!
Ростуть твої діти… Ти знову воскреснеш,
Ти тільки повір, бо той час – не далеко!
Й над стягом твоїм – золотаво-небесним
Відмолить гріхи відчайдушна лелека!
