Я так її любив
Я так її любив,
Неначе сон забувши
Вона, незнана досі осінь,
Яка мене грозою душить
Я так її жадав,
Неначе крила пташки до повітря
Вона, незнаний досі вітер,
Який мене засипле снігом
Я так її чекав,
Неначе дощик неба
Вона, є мій душі тягар,
Який мені не відпустити треба
