Я не знатиму, напевно, імені твого сьогодні
Я не знатиму, напевно, імені твого сьогодні,
Але завтра ти все скажеш і запросиш на вечерю.
Я не уявляла зустріч, що була напередодні,
А цієї ночі знов не сплю й дивлюсь на стелю.
Бачу там безсонне небо, що підморгує зірками
І торшер-світильник манить своїм ледь помітним світлом.
Після зустрічі з тобою щось в мені таки зламалось.
Відпущу свої тривоги: хай летять подалі з вітром.
