Я на серці залатую діри
Я на серці залатую діри,
Розбиваю коліна у кров.
Я ще вперто шукаю довіри,
Та, на жаль, розчаровуюсь знов.
Я чимраз багатію на досвід
Й чоловічу невдалу брехню.
Проводжаючи в тінь їхню постать –
Все ще вірю у долю свою.
Але так – щоб навічно,до скону,
Щоб – розхристано – щира душа.
Я молитимусь ,як на ікону…
Щоб у серці була тільки я.
Я пройду через всю Україну,
До кінця, не жаліючи ніг.
І якщо я такого зустріну –
Я його відвоюю у всіх!
