втрата
втрачаю розум від твоїх фото.
на них наче намальовані троянди.
з великих чарок скорботу розлито,
і, сподіваюсь, спогади ті вбито.
моє тіло - білий хрусталь,
воно ніжне та крихке.
твої блакитні очі - кинжал,
в них є щось жорстке.
твої очі ріжуть, пиляють,
мене навмання.
слова мене б'ють, розбивають,
задля забуття.
і плачу, молю я :
"кохана! будь милою до мене.
серце, як крик звіра, скажене
та душа проклята моя
вже давно стала твоя"
"змирись із своєю долею,
мій любий, мій коханий.
розлучаєшся ти з волею,
хлопчина бідолашний!".
