Вполюй мене...
Вполюй мене, спіймай мене...
Щоб була я тобою підкорена.
І нехай всі на світі ворони
Регочуться й барвлять чорними
Знавіснілими крильми небо,
А я буду рватись до тебе
Крізь слова і чужі обійми,
Через ранки шалено невпинні
І душею, і спраглим тілом,
Що так довго ласки хотіло
Не чиєїсь, а лиш твоєї...
Притискай тихо пальцями нерви,
Душу гладь, мов гітарні струни,
Вибудовуй навколо мури,
Став пастки, ловчі ями, сіті,
Вичатовуй мене щомиті,
Бо ця примха скоро мине -
Встигни, будь ласка, спіймай мене.
