Вона
Вона сьогодні в ресторані,
Красива та вже трохи п’яна.
Пригод шукає? Може, й ні,
Та біль свій топить у вині.
Їй чоловік сказав, до речі,
Зібравши вранці свої речі,
Що іншу жінку він зустрів,
Її ж ніколи й не любив.
Питати, в чом її вина,
Нема вже сенсу. І вона
Із шафи сукню дістає,
Ось зачіска, і мейк вже є.
Іде без подруг, бо вона
Не хоче жалю й співчуття.
А тут її ніхто не знає,
Вона вина ще замовляє.
Проходить декілька хвилин –
Навпроти чоловік один
Очима бісики пускає,
Весь час на неї поглядає.
Вона всміхнулась несміливо
І поруч сісти запросила.
Ведуть розмову, п’ють вино,
Ніби знайомі вже давно…
***
Пізніше в номері готелю
Сплелись два тіла на постелі.
В цю ніч дозволили собі
Забуть всі сумніви й жалі.
