Вірний рицар мій
Вірний рицар міій, зажди…
Серце вільне ти прости,
за докір світлого мовчання…
Десь там знову хтось
вмирає від кохання…
Навчись на світі чесно жити…
Притомились очі і душа,
скажи милий, то моя вина?
Дуель твоя.
Не за мене гинеш ти сьогодні…
Віддаєш кохання ти безодні.
Залишайся спочивати серед гір,
обійми втоми, лиш повір.
Чарівну арфу маю я,
і наче вічна муза,
щастя- не обуза….
Тобі співаю наніч…
Засинай,
це твій і мій невинний рай.
автор:
Тіна Карабанович
