Вінок
Три сльози…
Обітниці
й зірки…
Впустила за водою
і той вітер,
що з тобою…
Приніс мені зажуру
і рути цвіт,
що хоронитиме від бід…
Чи можливо знати
за що купити і продати-
серце…
І посміхаються лиш там,
де збудовано одвічний храм…
Любові…
Та хто це знає?
Лиш той кого
сонце не палить й не карає…
І в обітницях своїх вважай за правду не слова,
А -очі….
І пусти вінок за водою,
синьою рікою…
І пусти вінок з журбою,
як жаль що не з тобою…
автор:
Тіна Карабанович
