Відлетіла голубка з моєї долоні
Відлетіла голубка з моєї долоні
крізь шепіт вітрів і щетину морозів
не бачивши зверху, що з тої погоні
далеко до літа і жита покосів.
Вона стрімко летить, дзьобом хмари січе
між краплинами дощ оминає
але знає вона, що туди, де летить,
її душу теплом обпікає.
Її люблять усі, і вона любить всіх,
і ще тільки з цих губ пила воду,
але серце голубки всього лиш для тих,
хто такою прийнять її згоден.
