Віддай мені мою частинку неба
Віддай мені мою частинку неба,
Нічого більше не візьму у тебе.
Віддай мені назавжди лиш його,
Частинку серця і життя мого.
Тебе благала і просила,
Й чекала,скільки було сили,
Віддай мені тепер його,віддай,
Натомість, все що маю – забирай.
Від дня до дня останній час живу,
Я прірву пустоти твою долаю.
Чекання довгу нитку я порву
І знов себе із небом поєднаю.
Любитиму його я щохвилини,
Який швидкий не був би часу плин.
Він – доля із цих пір моя єдина,
Життя мого назавжди сенс один.
І ти йому належиш відтепер.
Він все з-перед обличчя мого стер,
Весь світ тепер залишився у нім,
Непідвладним став законам він твоїм.
Мить,що забере у нас розлука
До кінця наповнить серця мука,
Коли ти за мною знов прийдеш
І мене з його обіймів забереш.
Тебе в своїх віршах давно топлю.
Як свою самотність пережити,
Та при цьому глузду не губити,
Розкажи мені тепер,молю.
Вірний погляд й усмішка його,
Й тепле слово гріє мою душу.
Щодня я чую серця стук свого,
Бо заради нього жити мушу.
Я чекатиму тієї миті,
Коли будеш ти у нас один на двох,
Коли нас із ним обох
Не розділятиме ніщо на світі.
05.02.2013
