Вічність дивиться у вічі
Вічність дивиться у вічі зоряним промінням,
Шле сигнали таємничі неземним створінням.
Лине Всесвітом казкова осяйна розмова,
Спалахлива загадкова й напрочуд чудова.
Знати б мову мерехтіння, взнав би власну долю,
Мав би розум і терпіння для життя у болю.
Знав би де шукати щастя у бутті між люде,
Де сховатись від ненастя й коли сонце буде.
Та ніхто мені не скаже що шепочуть зорі,
Де межа часу проляже що минає в горі,
Коли радісною стане ця земна дорога,
Коли зрештою засяє в очах Перемога.
Лише Вічність заглядає у вічі глузливо,
Насміхається з зірками з мене мерехтливо.
Я піду в безодню, Вічність, дістануся неба
І тоді разом з зірками посміюся з тебе ...
16-18.08.2019
