Веселка
Сміявся світ.
А мій кричав.
Диявол душу роздирав,
І всі ці ворони сліпі.
Клювали оченькі мої,
Пили ті крапельки червоні,
Що тихо падали з долоні.
Тримався світ лиш на воді,
Яку приносили вони,
А я пила й не розуміла, чому вода почервоніла.
І враз урвався мій терпець,
Пішла я з криком навпростець,
Порвала нитоньку надії,
На якій трималися всі мрії.
Мене все знову спокушали,
Хотіли напоїть...
А я КРИЧАЛА...
Все тихо падало крізь землю,
Постійно марило в очах,
І сон мій тихо пролітав,
Свідомість мою забирав.
Тримався світ лиш на воді,
Яку приносили вони.
