Вечірнім вітром казку розкажи
Вечірнім вітром казку розкажи,
коли у вікон вимикаються екрани,
кіно про миті щастя покажи,
зливним дощем замий болючі рани.
І ,розливаючи по вікнах дощ сльозами,
із келихів ігристого вина,
я все життя прожив сьома роками,
кордон кохання повсякчас перетина.
Ти розкажи мені про ті світи далекі,
де все є так, як і було тоді.
Нехай мене несуть туди лелеки,
я розчиняюсь, немов цукор у воді.
