Вечірні думи
Чомусь у вечорі мені буває сумно,
Я згадую усю мою сім'ю.
Як нещодавно ще рибалив з братом,
І з батьком загрібали скошену траву.
З матусей розмовляли коло хати,
І літні вечори як коротали у садку.
Я так хотів би лиш на мить в минуле літо,
І з усієй родиною к нам у село гайнуть!
Але на чужині я маю бути...
Самотності й печалі тягар важкий тягнуть.
