В затінку стокротка мліє
В затінку стокротка мліє,
Моє серце студеніє,
На узліссі – спів і щебет.
Чом змовка у серці трепет?
Гей рости, стосила ниво!
Над тобою кинусь живо,
Ніби жайвір стоголосо,
І торкне грудей колосся,
Збудить пісню, залоскоче,
Моє серце затріпоче
І од ласки й благодаті
Буде з вітром щебетати.
Впадуть тіні на долини,
Промінь пестити покине.
Не хиліться, колосочки,
Не журіться в холодочку!
