Уклін тобі, хліборобе!
А маків яскраво-червоні вогні
Палають у полі поміж пшеницями.
І хочеться так доторкнутись мені
До них та зігрітись.Згадати про давнє.
В блакиті волошок купатися теж,
Немов у безмежному синьому морі.
А із ромашок віночок сплетеш
І йдеш, мов царівна у дивній короні
Серед колосків з золотистим зерном,
Що сонцем та вітром ціловане щедро.
Душі і старання доклав хлібороб,
За працю невтомну вклоняюсь доземно.
2016 р.
