У мене бракує мови
У мене бракує мови, немає слів,
Я, мабуть, кохати ніколи так не умів.
Я, мабуть, ніколи не жив — тільки існував.
Я мріяв про різні речі — та це навіть не уявляв.
Я бачив тебе уві сні з середи на четвер,
Щоправда, як знати, де шукати тебе тепер?
Ти просто примара, ти мрія, ти лише з сну?
Якщо я зараз вирушу в путь, то тебе знайду?
Ти ціла планета, ти всесвіт — не маєш меж.
Якщо і схочеш тебе піймати — ніколи не доженеш.
Я навіть не думав бігти — мені не слід,
Бо ти незалежна, тобі точно належить світ.
А я другий тиждень не можу зімкнути очей.
Я міг би прожити ще безліч днів і ночей,
Не знавши любові — спокійно, без вороття —
Ти вкрала мій спокій.
Ти дала мені життя.
