У галактиці яблук


Я пригадую рис з яблуками, що так любив з холодним молоком.

Пригадую захаращений чагарниками і дикою малиною покинутий сад із домом

До якого мене відправили.

Пригадую величезну галактику паперівок у тім саду

І як збивав їх надломленою сухою гілкою.

Як і те єдине, круглобоке яблуко, що наче сонце

Залишилось висіти на яблуні.

Пригадую, як розпалився від азарту. Ах! Останній кидок.

Пригадую, як жбурнув гілку, і як вона розчахнула оте яблуко навпіл!

На яблуні залишилась висіти рівнесенька його половина.

Пригадую...

Зараз я пригадую, що пізніше, так само вчинила з моїм серцем

Одна бешкетниця.

Здається,

Символи майбутнього приречені

Народжуватись з пустощів у минулому.


30.09.2023


2023-09-30

Отзывы(0)