Твої босі ноги
Твої босі ноги місили болота Болівії,
під вечір боліли щосили,
ти глушила біль німесилом,
а поруч боги лілії білі косили,
сушили і змішували з пилом.
Сквернословили і бісили.
Лілії квіти смерті, поламані, як конверти
лежали в пилюці, в пилюку стерті.
І боги, колись могутні тепер заснічені і обдерті,
просили твоєї допомоги,
обіцяли віддячити сторицею.
Ти на веранді пила каву з корицею
і відганяла їх магією від порога.
А вони, ховаючи, коси за спини
кидали ягоди горобини,
старалися влучити в каву,
але ти не ловила гав,
навіть після важкої днини
Магія спрацювала,
і ні один з них не попав.
