твоєму слову - не можна вірити...
Твоєму слову - не можна вірити,
Бо несправжній. заблукав у чиїсь думки
Годі вже зуби від злості шкірити.
Врятований будеш. Коли? І ким?
В твоїх марафонах серця́ не виживуть
На твоїх дорогах замерзнуть враження.
Спочатку приго́рнуть, а потім виженуть
гострі слова, холодні, прока́жені.
Приходиш тільки коли геть зле,
після тебе - прірви, пожежі, марення.
Я хочу кричати, прогнати, але!
Окулярів рожевих не знімай з мене…
Побудь ще трохи, уявним, впертим,
Хвилину, день, або рік чи вісім
Побудь ілюзією моїх завмерлих
Рожевих скелець на переніссі...
