ТРИДЦЯТЬ ОДИН ЗА ПЛЕЧИМА
(Старшому синові з нагоди Дня народження )
На пле́чі сів уже тридцять один,
А вчора був ще тільки тридцять перший,
Вже виріс, вже дорослим став мій син,
І сво́ї справи вже давно сам ве́ршить.
Не встигла озирнутись я й сама́,
Як ті роки́ невпинно пронесли́ся,
Летіли тихо, та не крадькома
Й в обіймах всі в букеті зібрали́ся.
Вони буяють, як наве́сні цвіт,
У них своя́ мелодія й відлуння,
І всі вони лишають чудо-слід,
І стеляться, й шумлять, неначе куння.
Співає пісню кожен з них свою́,
А в хорі всі звучать різноголоссям,
Немов птахи́, збираються в гаю́,
Життєва нива повниться колоссям.
За жодним з них не йдеться навздогін,
Та лиш у ногу з усіма крокуєм,
І кожен має особливий дзвін,
Який ми розрізняємо і чуєм.
Нехай дзвенять роки́ у вишині́,
Нехай буяють всі під мирним небом,
Хай чуються щораз нові́ пісні́,
І Божа ласка сходить все на тебе.
19.10.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_привітання_деньнародження
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
ID: 963321
