Треба в світі жити
веселка кольорами, кольорами виграває,
і нас до себе, до себе закликає,
стрічками-косами грати,
і весело пісні співати.
для всіх серце відкривати,
добру душу показати
нас веселонька навчає,
нас маленьких вихваляє:
"ви ще щирі всі, малята.
ви, немов крилаті янголята.
в світ добро ви несете,
всюди бачите ви те,
на що дорослі дядьки й тітки,
накладають свої мітки.
"ой, занадто то яскраво
ой, занадто мило, мамо"
але ж треба в світі жити,
щоб ніколи не тужити.
завжди бути собою
і думать не тільки головою.
