трави у небі, всього лишень
трави у небі, всього лишень
трави у небі...
вітер дмухне - за кульбабками вдаль потечуть.
травень закинув дарований Господом невід,
ще не напився
спокуси,
прозріння,
плачу.
трави, немов пілігрими,
мов дервіші, трави...
скільки їм треба, щоб суттю прознати любов?
заповідь перша була.
до останньої рано:
тіло прознало про небо - залишиться...
шов.
