Трагікомедія
Мої страждання мої бажання
Речі які були вперше вже сталися востаннє
І невідомо що ж було насправді
звичайна пристрасть чи кохання
Зараз усе це просто спогад
Про мою чергову поразку
Про те все ж приємний
Неначе дитяча казка
Все починалося як комедія
Закінчилось ж як драма
Кожна людина проживає свою трагедію
І приховує невиліковну травму
Люди кажуть лікує час
І можливо це не міф і не пастка
Та звучить мені це зараз так
Як на смертельну рану приклеїти пластир
Багато то б хотілось змінити
Сказати, прожити відчути
Та так як було раніше
Ніколи вже не буде
Лишається лиш сподіватись
На світло в майбутньому часі
Яке зможе душу зігріти так
Як героя у хмарному атласі
