Ти — спокій
Ти — спокій і душевна рівновага.
Твої очі — неосяжні до самого дна.
У чому загадка? В чарівності, як в мага,
чи в ніжності, як перша зимова імла?
З тобою спекотно, як не було давно,
з тобою тепло, мов зваби теплО.
З тобою просто, як давно не булО.
З тобою швидко, як станції метро.
Ти близько й водночас далеко,
до цього давно вже я звик.
Та як атом до далеких молекул
я готовий тулитись попри галас і крик.
Нехай в душі у тебе буде спокій,
яким ти наділяєш багатьох.
А я летітиму до тебе наче сокіл,
крізь блиск снігів і сил знемог.
