Ти далеко не Едвард
Ти далеко не Едвард, що має мільйони
слава Богу – застарий він і зовсім не мрія.
за вікном не 90-ті роки,
я, на щастя, не Вів’єн – повія.
ти не кинеш мені до ніг квіти,
а я не куплю тобі дивну краватку…
на шиї моїй не блистять діаманти
і я не вмію водити автівку.
тебе надихають місцеві шльондри,
що смердять фальшивими Nina Ricci,
з ними кидаєшься в нічні мандри
і вони залишають у тебе речі.
тож я, на жаль, не Вів’н – повія,
я не можу лишитися на ніч
і з холодними сльозами на віях
говорити тобі добраніч.
а якби ми зіграли за фільмом,
я б дивно співала у твоїй ванній,
вміло крутила життєвим кермом
й лиш для тебе вдягала сукні шикарні…
та ми, на жаль, не герої фільму.
ти для мене не станеш єдиним.
знову натягнеш чергову суку
видихаючи її дешевий парфум.
Я, на щастя, не Pretty Woman…
автор:
Елизавета Замана
