Сонети і сонати,
мов водоспад, лились.
Лилися, як належить.
Лилися зверху вниз.
Там морем розтікались -
не видно берегів.
І косяки катренів
пірнали в хвилях брів.
У міфах, як у рифах,
маневрував співець.
Дев’ятий вал кохання!
Хоч би не вхопив грець.
І Маріанська яма
епітетів і рим
в пучинах Телеграма
пройшла і Крим, і Рим.
Сюжети водевільно
виблискують луской.
І знов не знає втоми
поетовий гобой.
23.09.2024 р.
