Така дивна природа у нас...
Така дивна природа у нас:
Що подумають, скажуть люди...
Але ми живемо лиш раз,
Ще одного життя не буде.
Якщо любиш когось, будь з ним
І на інших не озирайся,
Бо не зможеш годить усім,
В цьому навіть не сумнівайся.
Якщо хочеш сказати йому:
«Помилилась, пробач мені»,
Ти не слухай ту маячню,
Вибачаються і жінки.
Якщо раптом сумніви є,
То чи варто слухать поради?
Ти лиш слухай серце своє,
Воно точно дасть собі раду.
Світ жорстокий, а люди в ньому
Гірше звірів інших гризуть.
Менше вір слову чужому,
Обираючи власну путь.
