Святий Миколай
За віконцем сніжок пролітає,
Летить з неба і падає вниз,
І на сяйві ліхтарика жовтого
Появляється й губиться вмить.
Тихо-тихо усюди на вулиці,
Чути ночі дихання чітке,
А ще чути, як стукає серце
Таке тепле, дитяче, ясне…
Загорнулось малятко у ковдру
Й бачить сонячні, радісні сни.
І чекає долі щасливої,
І казковий див від зими.
Сняться мамині руки ласкаві
І квітучі зелені сади,
Та зникає усмішка радісна:
– Мамо, де ти? Матусю, прийди!..
Чути дзвін колісниці тихенький,
Шурхотіння саней на снігу.
Це Святий Миколай нам із неба
Подарунки привіз у мішку.
Мить казкова, чарівна, свята,
Неймовірна і сповнена дива!
Білий ангел ступає на сніг
І згортає розправлені крила.
Чути спів із небес і радіє Земля,
Торжествує природа довкола.
Навіть сонна зелена сосна
Стрепенулась з-під снігу спроквола.
– Мамо, де ти? Матусю, прийди!
І стиснулися ручки маленькі,
І насупились брівки чудні…
Воно хоче, так хоче до неньки!
Поправляє відкинуту ковдру,
Укриває ангелик маля,
А Миколай кладе під подушку
Йому нове і гарне життя!
