Світ дарує дарунки призерам життя
Світ дарує дарунки призерам життя
Їм влаштовує кращі маршрути
З них здуває пилинки, змітає сміття
Ну а ми? Ми лиш пил в його путах
Нас в пітьмі підберуть, і з собою, у путь
Надламких, гонорових, капризних
У солодкій воді розчинять, немов ртуть
Вприснуть в себе і виригнуть киснем
Нас штовхнуть за палаючий обрій мети
Заарканять, заб'ють і осудять
Запечатають в камерах з солі й води
Де в одному світанок і сутінь
Ми заручники змін, ми без шкіри, без стін
Що боронять душевних вервольфів
Нам для захисту меч, та на двох лиш один
Проміняєм на опій і морфій
Ми лиш збоку і зкраю, подалі від мас
Сенс для нас - протирічлива мрія
Тож бездумно й покірно марнуємо час
В сподіваннях на анестезії
Я розбитий, роздертий, розламаний вщент
Разом ми - немов склеєні вази
Так рятуй, виліковуй, затягуй в свій тент
Зачаровуй в обіймах екстазу
І на схилах подій, на околицях мрій
Де крізь ґрунт проростають самшити
Ігноруючи біль, імітуючи тінь
Ти живеш, тож і Я буду жити
2020