Свинарка і пастух*
Там кохання рапсодії
глядачам тішать слух.
Ті нехитрі мелодії...
І свинарка й пастух
у пориві стаханівським
дбають, хто про свиней,
ну а хто – про баранів,
щоб було все окей...
П’ятирічки шикуються,
як шеренги бродяг.
І над щастям совєтським
майорить зверху стяг –
прапор кольору крові,
чи то може – в крові? –
тих, хто гинув за мову,
хто був проти брехні,
хто хотів самостійно
проживати свій вік
не худобою в стійлах,
а хазяїном тих
територій, що в спадок
залишилися нам
від усіх наших пращурів...
Відбудуємо храм.
І зберемося в храмі
і згадаємо, що
ми не Божії тварі,
ми творіння Його.
І якщо нам свободу
сам Господь дарував,
то орел кількаглавий
залишиться без глав
на кривавій дорозі.
І в обіймах війни
без рапсодій, безславно,
згинуть вражі сини.
15.05.2024
*- музична комедія часів СРСР