Свічка пам'яті
Свічка пам'яті темряву крає,
Час і простір долаючи вмить.
Розум спогади стрімко гортає,
Серце втрата безжально щемить.
Смерть зненацька розбила нахабно
Сенс життя що надії плекав.
Пам'ять згадки збирає незграбно
Аби сум назавжди не забрав.
Свічки полум'я рвучко тріпоче,
Прагне біль вгамувати вогнем.
Але біль підкорятись не хоче,
В серце й душу встромляє мечем.
Меч скривавлений довгим стражданням
Без упину б'є знову і знов.
Розум тьмариться марним чеканням,
Кров застиглу не гріє любов.
Лише в полум'ї свічки жевріє
Час який у минуле пішов.
Кожний спомин дарує надію
Що з душі до душі надійшов.
Що всі ті в кого хрест на могилах,
Кому згадкою свічка в пітьмі,
Моїх спогадів світлі вітрила
Розвернуть і відправлять мені.
І осяяння з іншого світу
Зменшить біль їхнім вдячним теплом
Доки пам'ять у сум оповиту
Гріє свічка в лампаді за склом ...
19.01.2020
