Стіна
Ти за найвищою і найтовстішою стіною,
І коду доступу нема в мене з Тобою.
І я згораю у обіймах самоти,
Не відаю й не знаю як по стежці далі йти.
Навколо кажуть, плюнь і розітри,
Бо Він не вартий, й душу не ятри.
Я ж не готова відрубати щастю хвіст,
Тоді любов для мене втратить всякий зміст.
Любов не мильна булька, що лопнеться і все,
У вирі цьому нас ще довго крутить і несе.
У Всесвіт шлю для Тебе я листи і телеграми,
Я дякую за казку, що була між нами.
***
